закуп —
За́куп. Закупівля, купівля. При закупі і спродажи худоби повинна старшина йти членам “на руку ”, значить, повинна бути їм помічною (Канюк, 1906, 31) // пол. zakup — закупівля, купівля, robić zakupy — купувати, iść po zakupy — іти за покупками.
Українська літературна мова на Буковині
закуп —
-а, ч. У Київській Русі – бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закуп —
ЗА́КУП, а, ч. У стародавній Русі — бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього. Люди, які потрапили в кабалу до феодала, оформлену особливим договором — «рядом», звались рядовичами.
Словник української мови в 11 томах