закуп
ЗА́КУП, а, ч. У стародавній Русі — бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього.
Люди, які потрапили в кабалу до феодала, оформлену особливим договором — «рядом», звались рядовичами. Однією з категорій рядовичів були закупи. Ця назва походить від певної суми грошей (купи), одержаної в борг від хазяїна з умовою відробітку (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 448).
Словник української мови (СУМ-11)