закуритися —
I див. закурюватися. II -иться і закурітися, закуриться і рідко закуріється, док. 1》 Почати диміти, виділяти дим; задиміти. || безос. || Запарувати. 2》 Огорнутися здійнятою курявою, здійнятим із землі снігом і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закуритися —
ГАРТУВА́ТИСЯ (ставати морально й фізично стійким), ЗАГАРТО́ВУВАТИСЯ, ЗАКУ́РЮВАТИСЯ розм. — Док.: загартува́тися, закури́тися. Катерина.. підставила плечі під тугі струмені. — Треба гартуватись, — подумала..
Словник синонімів української мови
закуритися —
ЗАКУРИ́ТИСЯ¹ див. заку́рюватися. ЗАКУРИ́ТИСЯ², и́ться і ЗАКУРІ́ТИСЯ, закури́ться і рідко закурі́ється, док. 1. Почати диміти, виділяти дим; задиміти. Солома закурилась, потім спалахнула вогнем. Василько витяг до вогню руки… (Панч, Син Таращ.
Словник української мови в 11 томах
закуритися —
Закурюватися, -рююся, -єшся сов. в. закури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) Начинать, начать дымить, задымиться. Занялось хати, перекинуло вогонь на другу, — он уже й та закурилася. бодай тобі закурилось. Бранное пожеланіе пожара.
Словник української мови Грінченка