Орфографічний словник української мови

закушування

заку́шування

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. закушування — -я, с. Дія за знач. закушувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закушування — ЗАКУ́ШУВАННЯ², я, с. Дія за знач. заку́шувати². Для освіження смаку під час дегустації можна рекомендувати обполіскування рота чистою водою і закушування проб прісним білим хлібом і галетами (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. закушування — ЗАКУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заку́шувати¹. Навіть дочка не вимагала більше слів. Тільки бігала очицями на материні сльози, на характерну для неї манеру закушування спідньої губки (Ле, Міжгір’я, 1953, 306).  Словник української мови в 11 томах