закушування

ЗАКУ́ШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заку́шувати¹.

Навіть дочка не вимагала більше слів. Тільки бігала очицями на материні сльози, на характерну для неї манеру закушування спідньої губки (Ле, Міжгір’я, 1953, 306).

Значення в інших словниках

1. закушування — заку́шування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. закушування — -я, с. Дія за знач. закушувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закушування — ЗАКУ́ШУВАННЯ², я, с. Дія за знач. заку́шувати². Для освіження смаку під час дегустації можна рекомендувати обполіскування рота чистою водою і закушування проб прісним білим хлібом і галетами (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах