закінчати —
див. закінчувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
закінчати —
ЗАКІНЧА́ТИ див. закі́нчувати.
Словник української мови в 11 томах
закінчати —
Закінча́ти и закінчи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.
Словник української мови Грінченка