закінчати

закінча́ти

див. закінчувати.

Значення в інших словниках

1. закінчати — закінча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закінчати — ЗАКІНЧА́ТИ див. закі́нчувати.  Словник української мови в 11 томах
3. закінчати — Закінча́ти и закінчи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.  Словник української мови Грінченка