закінчати

Закінча́ти и закінчи́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Закончить, окончить. Весілля вже, бачте, закінчали. Г. Барв. 4. Люде живуть і бідніше, і живуть же якось! — закінчила вона тими словами свою річ. Левиц. Пов. 280.

Значення в інших словниках

1. закінчати — закінча́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. закінчати — див. закінчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закінчати — ЗАКІНЧА́ТИ див. закі́нчувати.  Словник української мови в 11 томах