залегко —
розм. Присл. до залегкий. || у знач. присудк. сл., кому. Досить легко.
Великий тлумачний словник сучасної мови
залегко —
ЗАЛЕ́ГКО, розм. Присл. до залегки́й; // у знач. присудк. сл., кому. Досить легко. Одному залегко правитись віршем, а другому — хоч дави його — а віршу з його не видавиш (Мирний, V, 1955, 377).
Словник української мови в 11 томах