залегко

ЗАЛЕ́ГКО, розм. Присл. до залегки́й;

// у знач. присудк. сл., кому. Досить легко.

Одному залегко правитись віршем, а другому — хоч дави його — а віршу з його не видавиш (Мирний, V, 1955, 377).

Значення в інших словниках

1. залегко — зале́гко прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. залегко — розм. Присл. до залегкий. || у знач. присудк. сл., кому. Досить легко.  Великий тлумачний словник сучасної мови