залегко

зале́гко

розм.

Присл. до залегкий.

|| у знач. присудк. сл., кому. Досить легко.

Значення в інших словниках

1. залегко — зале́гко прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. залегко — ЗАЛЕ́ГКО, розм. Присл. до залегки́й; // у знач. присудк. сл., кому. Досить легко. Одному залегко правитись віршем, а другому — хоч дави його — а віршу з його не видавиш (Мирний, V, 1955, 377).  Словник української мови в 11 томах