Орфографічний словник української мови

заложник

зало́жник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заложник — див. невільник  Словник синонімів Вусика
  2. заложник — -а, ч. Те саме, що заручник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заложник — Ставник, див. аманат  Словник чужослів Павло Штепа
  4. заложник — ЗАЛО́ЖНИК (особа, насильно затримана однією з воюючих сторін), ЗАРУ́ЧНИК. — Передайте лісовикам, бандитам своїм, щоб були завтра всі дома. А ні — заложників братимемо (А.  Словник синонімів української мови
  5. заложник — ЗАЛОЖНИК, а, ч. Особа, насильно затримувана однією з воюючих сторін, щоб мати змогу вимагати що-небудь від держави, організації, групи і т. ін., до яких належить ця особа; заручник. У містечку ходили патрулі, сиділи в льоху заложники (Вас., Незібр. тв.  Словник української мови в 11 томах