Значення в інших словниках
-
заложник —
зало́жник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
заложник —
-а, ч. Те саме, що заручник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заложник —
Ставник, див. аманат
Словник чужослів Павло Штепа
-
заложник —
ЗАЛО́ЖНИК (особа, насильно затримана однією з воюючих сторін), ЗАРУ́ЧНИК. — Передайте лісовикам, бандитам своїм, щоб були завтра всі дома. А ні — заложників братимемо (А.
Словник синонімів української мови
-
заложник —
ЗАЛОЖНИК, а, ч. Особа, насильно затримувана однією з воюючих сторін, щоб мати змогу вимагати що-небудь від держави, організації, групи і т. ін., до яких належить ця особа; заручник. У містечку ходили патрулі, сиділи в льоху заложники (Вас., Незібр. тв.
Словник української мови в 11 томах