заложник

Значення в інших словниках

1. заложник — зало́жник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. заложник — -а, ч. Те саме, що заручник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заложник — Ставник, див. аманат Словник чужослів Павло Штепа
4. заложник — ЗАЛО́ЖНИК (особа, насильно затримана однією з воюючих сторін), ЗАРУ́ЧНИК. — Передайте лісовикам, бандитам своїм, щоб були завтра всі дома. А ні — заложників братимемо (А. Словник синонімів української мови
5. заложник — ЗАЛОЖНИК, а, ч. Особа, насильно затримувана однією з воюючих сторін, щоб мати змогу вимагати що-небудь від держави, організації, групи і т. ін., до яких належить ця особа; заручник. У містечку ходили патрулі, сиділи в льоху заложники (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах