Орфографічний словник української мови

заломлювати

зало́млювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заломлювати — див. ламати  Словник синонімів Вусика
  2. заломлювати — -юю, -юєш, недок., заломити, -омлю, -омиш; мн. заломлять; док. 1》 перех. Те саме, що заламувати 1). 2》 перех., перен., розм. Те саме, що покоряти 2). 3》 перех., фіз.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заломлювати — Зало́млювати, -млюю, -млюєш; заломи́ти, -млю́, -ло́миш і зала́мувати, залама́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заломлювати — ЗАЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЛОМИ́ТИ, омлю́, о́миш; мн. зало́млять; док. 1. перех. Те саме, що зала́мувати 1. *Образно. Похмурніла дівчина, заломивши стрільчасті чорні брови (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 262).  Словник української мови в 11 томах