заломлювати

зало́млювати

-юю, -юєш, недок., заломити, -омлю, -омиш; мн. заломлять; док.

1》 перех. Те саме, що заламувати 1).

2》 перех., перен., розм. Те саме, що покоряти 2).

3》 перех., фіз. Змінювати напрям руху світлових, звукових та інших хвиль за переходу їх з одного середовища в інше.

4》 тільки док., неперех., безос. Почати ломити (про біль, ломоту).

Значення в інших словниках

1. заломлювати — зало́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заломлювати — див. ламати  Словник синонімів Вусика
3. заломлювати — Зало́млювати, -млюю, -млюєш; заломи́ти, -млю́, -ло́миш і зала́мувати, залама́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. заломлювати — ЗАЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАЛОМИ́ТИ, омлю́, о́миш; мн. зало́млять; док. 1. перех. Те саме, що зала́мувати 1. *Образно. Похмурніла дівчина, заломивши стрільчасті чорні брови (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 262).  Словник української мови в 11 томах