покоряти
покоря́ти
-яю, -яєш, недок., покорити, -рю, -риш, док., перех.
1》 Силою встановлювати свою владу, завойовувати країну, місто і т. ін.
|| Примушувати коритися; перемагати.
2》 перен. Робити слухняним, опановувати щось, оволодівати чимсь; освоїти що-небудь.
3》 Примушувати коритися своїй волі, своєму впливові.
|| чим і без додатка. Викликати любов, захоплення, довір'я; зачаровувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови