залічити

залічи́ти

дієслово доконаного виду

Значення в інших словниках

1. залічити — див. залічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. залічити — ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док.  Словник синонімів української мови
3. залічити — ЗАЛІЧИ́ТИ див. залі́чувати.  Словник української мови в 11 томах
4. залічити — Залічити, -чу, -чиш гл. 1) Зачесть. 2) Залѣчить. Левиц. Пов. 176. Залічили в серцях наших великую рану. Макс.  Словник української мови Грінченка