Значення в інших словниках
-
залічити —
залічи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
залічити —
ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док.
Словник синонімів української мови
-
залічити —
ЗАЛІЧИ́ТИ див. залі́чувати.
Словник української мови в 11 томах
-
залічити —
Залічити, -чу, -чиш гл. 1) Зачесть. 2) Залѣчить. Левиц. Пов. 176. Залічили в серцях наших великую рану. Макс.
Словник української мови Грінченка