залічити

Залічити, -чу, -чиш

гл.

1) Зачесть.

2) Залѣчить. Левиц. Пов. 176. Залічили в серцях наших великую рану. Макс.

Значення в інших словниках

1. залічити — залічи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. залічити — див. залічувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. залічити — ЗАРАХО́ВУВАТИ (включати до складу кого-, чого-небудь; приймати на роботу, навчання), ЗАЧИСЛЯ́ТИ, ЗАЛІ́ЧУВАТИ рідше, ПРИЙМА́ТИ, ПРИПИ́СУВАТИ, ЗАПИ́СУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ПИСА́ТИ заст.; ОФОРМЛЯ́ТИ (з додержанням необхідних формальностей). — Док.  Словник синонімів української мови
4. залічити — ЗАЛІЧИ́ТИ див. залі́чувати.  Словник української мови в 11 томах