Орфографічний словник української мови

замаячити

замая́чи́ти 1

дієслово доконаного виду

завиднітися

замая́чи́ти 2

дієслово доконаного виду

почати марити

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. замаячити — I -ячу, -ячиш і замаячіти, -ію, -ієш, док. Почати маячити; завиднітися. II -ячу, -ячиш, док. Почати марити (про хворого).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. замаячити — ЗАМАЯ́ЧИ́ТИ¹, я́чу́, ́ячи́ш і ЗАМАЯЧІ́ТИ, ію, ієш, док. Почати маячити; завиднітися. Он щось замаячило біля хвіртки (Мирний, IV, 1955, 62); От як стала зоря трохи Золотити шлях широкий. Замаячили і гори (Манж., Тв.  Словник української мови в 11 томах
  3. замаячити — Замаячити, -чу, -чиш гл. Показаться вдали.  Словник української мови Грінченка