Великий тлумачний словник сучасної мови

замаячити

замая́чити

I -ячу, -ячиш і замаячіти, -ію, -ієш, док.

Почати маячити; завиднітися.

II -ячу, -ячиш, док.

Почати марити (про хворого).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. замаячити — замая́чи́ти 1 дієслово доконаного виду завиднітися замая́чи́ти 2 дієслово доконаного виду почати марити  Орфографічний словник української мови
  2. замаячити — ЗАМАЯ́ЧИ́ТИ¹, я́чу́, ́ячи́ш і ЗАМАЯЧІ́ТИ, ію, ієш, док. Почати маячити; завиднітися. Он щось замаячило біля хвіртки (Мирний, IV, 1955, 62); От як стала зоря трохи Золотити шлях широкий. Замаячили і гори (Манж., Тв.  Словник української мови в 11 томах
  3. замаячити — Замаячити, -чу, -чиш гл. Показаться вдали.  Словник української мови Грінченка