заміжжю —
присл., розм. Те саме, що замужем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заміжжю —
ОДРУ́ЖЕНА (яка має чоловіка), ЗАМІ́ЖНЯ́, ЗАМУ́ЖНЯ, ЗА́МУЖЕМ, ЗА́МІЖЖЮ (ЗА́МУЖЖЮ) розм. (ужив. у складі групи присудка). Я гадала, що Маня коли ще не одружена, то напевно готується до весілля (Ірина Вільде)...
Словник синонімів української мови
заміжжю —
За́мі́жжю, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
заміжжю —
ЗА́МІЖЖЮ, присл., розм. Те саме, що за́мужем. — Хіба вона заміжжю? — запитала Пріська. — Уже другий рік (Л. Янов., І, 1959, 300).
Словник української мови в 11 томах
заміжжю —
Заміжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка