заміжжю

ЗА́МІЖЖЮ, присл., розм. Те саме, що за́мужем.

— Хіба вона заміжжю? — запитала Пріська. — Уже другий рік (Л. Янов., І, 1959, 300).

Значення в інших словниках

1. заміжжю — за́міжжю прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. заміжжю — присл., розм. Те саме, що замужем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. заміжжю — ОДРУ́ЖЕНА (яка має чоловіка), ЗАМІ́ЖНЯ́, ЗАМУ́ЖНЯ, ЗА́МУЖЕМ, ЗА́МІЖЖЮ (ЗА́МУЖЖЮ) розм. (ужив. у складі групи присудка). Я гадала, що Маня коли ще не одружена, то напевно готується до весілля (Ірина Вільде)...  Словник синонімів української мови
4. заміжжю — За́мі́жжю, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заміжжю — Заміжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Пирят. у. Вона в чужому селі заміжжю. Пирят. у.  Словник української мови Грінченка