заперти

запе́рти 1

дієслово доконаного виду

замкнути

запе́рти 2

дієслово доконаного виду

затягти далеко; запхнути

фам.

Значення в інших словниках

1. заперти — I див. запирати I. II -пру, -преш, док., перех., фам. 1》 Затягти, завезти дуже далеко. 2》 Запхнути, упхнути куди-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заперти — запе́рти 1. зачинити (перев. на замок)(ст): Запри добре двері (Авторка) ◊ запе́рло дух → дух 2. заарештувати (ст) 3. затамувати (подих): Коли цей чоловік буде проходити стежкою біля них, обов'язково запримітить їхні свіжі сліди в глибокому снігу, там...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. заперти — ЗАМИКА́ТИ (закривати на замок, ключ і т. ін.), ПРИМИКА́ТИ, ЗАПИРА́ТИ розм., ЗАЧИНЯ́ТИ рідко; ЗАСУВА́ТИ (на засув); ЗАЩІПА́ТИ, ЗАЩІБА́ТИ діал., ЗАЩІ́БУВАТИ діал. (на защіпку). — Док.  Словник синонімів української мови
4. заперти — Запе́рти, див. запира́ти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заперти — ЗАПЕ́РТИ¹ див. запира́ти¹. ЗАПЕ́РТИ², пру́, пре́ш, док., перех., фам. 1. Затягти, завезти дуже далеко. Як поперли сани, то й не знаю, куди б заперли, якби люде не зупинили (Сл. Гр.). 2. Запхнути, упхнути куди-небудь. Окули люде і цього.  Словник української мови в 11 томах
6. заперти — Заперти, -ся см. запірати, -ся.  Словник української мови Грінченка