Орфографічний словник української мови

запертий

запе́ртий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заперти I. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запертий — запе́ртий зачинений (ст): Тікати не було куди... Двері заперті, вікно заткане коцом, скрізь голі стіни, ніде ані куточка, ні щілиночки, щоб заховатись від напасті! (Керницький)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. запертий — ЗАПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́рти¹. Двері були заперті на засув (Н.-Лев., II, 1956, 327); Запертий в облозі Вишневецький вже доїдав щурів (Кач., II, 1958, 455); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах