запертий

запе́ртий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заперти I.

|| у знач. прикм.

Значення в інших словниках

1. запертий — запе́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. запертий — запе́ртий зачинений (ст): Тікати не було куди... Двері заперті, вікно заткане коцом, скрізь голі стіни, ніде ані куточка, ні щілиночки, щоб заховатись від напасті! (Керницький)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. запертий — ЗАПЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запе́рти¹. Двері були заперті на засув (Н.-Лев., II, 1956, 327); Запертий в облозі Вишневецький вже доїдав щурів (Кач., II, 1958, 455); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах