записник

записни́к

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. записник — -а, ч. Книжечка, зшита з чистих аркушів паперу, для записів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. записник — ЗАПИСНИ́К, а́, ч. Книжечка, зшита з чистих аркушів паперу, для записів. Ласкаво записав собі [радник] моє імення в записнику, обіцяв пам’ятати (У. Кравч., Вибр., 1958, 387); Я вийняв записник, олівець і почав нотувати свої думки (Смолич, VI, 1959, 120).  Словник української мови в 11 томах