Великий тлумачний словник сучасної мови

записник

записни́к

-а, ч.

Книжечка, зшита з чистих аркушів паперу, для записів.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. записник — записни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. записник — ЗАПИСНИ́К, а́, ч. Книжечка, зшита з чистих аркушів паперу, для записів. Ласкаво записав собі [радник] моє імення в записнику, обіцяв пам’ятати (У. Кравч., Вибр., 1958, 387); Я вийняв записник, олівець і почав нотувати свої думки (Смолич, VI, 1959, 120).  Словник української мови в 11 томах