запитливо —
Присл. до запитливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запитливо —
ЗАПИ́ТЛИВО. Присл. до запи́тливий. Катря не добрала зразу, про що це мова. Запитливо глянула на Мороза (Головко, II, 1957, 383); Сашко підбіг і зупинився перед Григорієм Івановичем, дивлячись на нього запитливо: він чекав наказу або якогось напучення (Смолич, V, 1959, 698).
Словник української мови в 11 томах