Великий тлумачний словник сучасної мови

запитливо

запи́тливо

Присл. до запитливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. запитливо — запи́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. запитливо — ЗАПИ́ТЛИВО. Присл. до запи́тливий. Катря не добрала зразу, про що це мова. Запитливо глянула на Мороза (Головко, II, 1957, 383); Сашко підбіг і зупинився перед Григорієм Івановичем, дивлячись на нього запитливо: він чекав наказу або якогось напучення (Смолич, V, 1959, 698).  Словник української мови в 11 томах