Орфографічний словник української мови

заплішувати

заплі́шувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заплішувати — -ую, -уєш, недок., заплішити, -ішу, -ішиш, док., перех. Забиваючи заплішку, укріплювати що-небудь. || Міцно, як заплішку, забивати що-небудь кудись. Заплішити щось собі в голову.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заплішувати — Заплі́шувати, -плі́шую, -плі́шуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. заплішувати — ЗАПЛІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПЛІШИ́ТИ, ішу́, іши́ш, док., перех. Забиваючи заплішку, укріплювати що-небудь. Йшлося до жнив, клепали коси, вистругували до грабель і грабок зубці, тесали, заплішували, підпилювали, гострили (Іщук, Вербівчани, 1961...  Словник української мови в 11 томах
  4. заплішувати — Заплішувати, -шую, -єш сов. в. запліши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Заклинивать, заклинить, закрѣплять, закрѣпить ручку топора, молотка, ножку въ скамьѣ и пр., вбивая въ конецъ, входящій въ отверстіе, клинышекъ. Чуб. VII. 403. Заплішив ніжку в ослоні. Конст.  Словник української мови Грінченка