Орфографічний словник української мови

заповідання

запові́дання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. заповідання — I запов`ідання-я, с., діал. Заповіт. II заповід`ання-я, с. Дія за знач. заповідати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заповідання — Заповіт, див. тестамент  Словник чужослів Павло Штепа
  3. заповідання — ЗАПОВІ́ДАННЯ, я, с. Дія за знач. заповіда́ти. У першій половині IV ст. до н. е. у Спарті появився закон, який дозволяв дарування і заповідання будівель та земельних ділянок, що раніше суворо заборонялось (з наук. літ.); Менше розкоші – більше свободи.  Словник української мови у 20 томах
  4. заповідання — Заповіда́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заповідання — Заповідання, -ня с. Завѣтъ. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання Господнє занедбали. К. Псал. 182.  Словник української мови Грінченка