заповідання

I запов`ідання-я, с., діал.

Заповіт.

II заповід`ання-я, с.

Дія за знач. заповідати.

Значення в інших словниках

1. заповідання — Заповіт, див. тестамент  Словник чужослів Павло Штепа
2. заповідання — запові́дання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. заповідання — ЗАПОВІ́ДАННЯ, я, с. Дія за знач. заповіда́ти. У першій половині IV ст. до н. е. у Спарті появився закон, який дозволяв дарування і заповідання будівель та земельних ділянок, що раніше суворо заборонялось (з наук. літ.); Менше розкоші – більше свободи.  Словник української мови у 20 томах
4. заповідання — Заповіда́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. заповідання — Заповідання, -ня с. Завѣтъ. Та не хотіли й тут коритись його волі і заповідання Господнє занедбали. К. Псал. 182.  Словник української мови Грінченка