заповіданий

запові́даний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заповідати.

|| заповідано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. заповіданий — запові́даний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заповіданий — Заборонений  Словник застарілих та маловживаних слів
3. заповіданий — ЗАПОВІ́ДАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заповіда́ти. Заповідаючи майно державним органам або громадським організаціям, заповідач має зазначити певну мету, на яку повинно бути використане заповідане майно (Цив.  Словник української мови в 11 томах