Орфографічний словник української мови

запорати

запо́рати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. запорати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Впоратися з роботою, яка стосується кого-, чого-небудь. 2》 Обробити або засіяти землю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запорати — Рю, запореш, док. Зіпсувати. Запороти справу.  Словник сучасного українського сленгу
  3. запорати — ЗАПО́РАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Справитися з роботою, яка стосується кого-, чого-небудь. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав (Сл. Гр.); — А ти вечеряв, сину? — Вечеряв, мамо.  Словник української мови в 11 томах
  4. запорати — Запорати, -раю, -єш гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Лебед. у. Піч файно запорайте. Вх. Зн. 20. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Н. Вол.  Словник української мови Грінченка