запорати —
-аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Впоратися з роботою, яка стосується кого-, чого-небудь. 2》 Обробити або засіяти землю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запорати —
запо́рати дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
запорати —
ЗАПО́РАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Справитися з роботою, яка стосується кого-, чого-небудь. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав (Сл. Гр.); — А ти вечеряв, сину? — Вечеряв, мамо.
Словник української мови в 11 томах
запорати —
Запорати, -раю, -єш гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Лебед. у. Піч файно запорайте. Вх. Зн. 20. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Н. Вол.
Словник української мови Грінченка