запідозрений — Орфографічний словник української мови

запідозрений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запідозрити 1). || запідозрено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
запідозрений — ЗАПІДО́ЗРЕНИЙ, а́, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запідо́зрити 1. Його [письменника В. Реймонта] художня уява прекрасно доповнює собою ксьондзівські анафеми в бік революції і жандармські каталажки всім запідозреним у більшовизмі (Еллан, II, 1958, 191)... Словник української мови в 11 томах