запідозрений

запідо́зрений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до запідозрити 1).

|| запідозрено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. запідозрений — запідо́зрений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. запідозрений — ЗАПІДО́ЗРЕНИЙ, а́, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запідо́зрити 1. Його [письменника В. Реймонта] художня уява прекрасно доповнює собою ксьондзівські анафеми в бік революції і жандармські каталажки всім запідозреним у більшовизмі (Еллан, II, 1958, 191)...  Словник української мови в 11 томах