зарубувати

зару́бувати

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. зарубувати — див. рубати  Словник синонімів Вусика
2. зарубувати — -ую, -уєш, недок., зарубати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Убивати сокирою, шаблею і т. ін. || Убивати на м'ясо (свійську птицю). 2》 Робити зарубку на чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зарубувати — ЗАРУ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАРУБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. і без додатка. 1. Убивати сокирою, шаблею іт. ін. [Голос покликача судового:] Зволив божистий цезар-імператор, щоб Кнея Люція скарать вигнанням, Руфіна ж і Прісціллу зарубати (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
4. зарубувати — Зарубувати, -бую, -єш сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. Чуб. V. 95. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою.  Словник української мови Грінченка