зарібник —
-а, ч., діал. Заробітчанин (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
зарібник —
ЗАРІ́БНИК, а, ч., діал. Заробітчанин (у 1 знач.). Він був бідний зарібник, а вона також не мала хати (Коб., І, 1956, 485).
Словник української мови в 11 томах
зарібник —
Зарібник, -ка м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ. Желех.
Словник української мови Грінченка