засвітати —
Заясніти [IV]
Словник з творів Івана Франка
засвітати —
див. розвиднятися
Словник синонімів Вусика
засвітати —
-ає, недок. і док. Починати світати; наступати (про світанок, день). || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
засвітати —
ЗАСВІТА́ТИ, а́є, недок. і док. Починати світати; наступати (про світанок, день). В небі тихо тануть зорі, Вже й світанок засвітає (Перв., Райдуга.., 1960, 149); // безос. І враз на сході неначе засвітало (Ірчан, II, 1958, 191).
Словник української мови в 11 томах
засвітати —
Засвіта́ти, -та́ю, -єш гл. Свѣтать. Ще і на моїх воротях сонце засвітає. Ном. № 4886. Межи двома світлоньками там рано засвітало. Рк. Макс.
Словник української мови Грінченка