Значення в інших словниках
-
заставництво —
-а, с., іст. Форма феодальної залежності в Російській імперії та на українських землях, що входили до її складу; фактично зникло на початку 18 ст. після запровадження подушної податі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заставництво —
ЗАСТА́ВНИЦТВО, а, с, фін. Діяльність, пов'язана із заставлянням (див. заставля́ння²) майна. Історичний досвід розвитку інституту заставництва свідчить, що існує кілька підстав виникнення застави: договір, закон, судове рішення, заповіт (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах