затинатися —
«завзятися»[ VI, 193] (первісно лиш про знаряддя, що відмовляють послуху -— ніби сокира чи ніж, увігнані в дерево) [ОГ]
Словник з творів Івана Франка
затинатися —
(в розмові) запинатися, запикуватися; (у діях) упиратися, огинатися.
Словник синонімів Караванського
затинатися —
див. перечити
Словник синонімів Вусика
затинатися —
-аюся, -аєшся, недок., затнутися і затятися, -тнуся, -тнешся, док. 1》 Зупинятися, перериваючи або припиняючи яку-небудь дію, розмову і т. ін. 2》 Не погоджуючись із чим-небудь, уперто наполягати на своєму; упиратися. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затинатися —
затина́тися 1. вперто наполягати на своєму, не поступатися (ст) 2. заїкатися через ваду мовлення або від хвилювання (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
затинатися —
дух займа́ється (забива́ється, затина́ється і т. ін.) / зайня́вся (заби́вся, затну́вся і т. ін.) в кого, кому і без додатка. Стає важко дихати від хвилювання, сильного душевного потрясіння і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
затинатися —
ЗАТНУ́ТИСЯ (говорячи, зупинитися, обірвати свою мову), ЗАТЯ́ТИСЯ, ЗАПНУ́ТИСЯ, ЗАП'ЯСТИ́СЯ, ЗАЇКНУ́ТИСЯ, СПІТКНУ́ТИСЯ, СПОТИКНУ́ТИСЯ розм., ЗАПИ́КАТИСЯ розм.; ПЕРЕХОПИ́ТИСЯ, ПЕРЕПНУ́ТИСЯ, ОСІКТИ́СЯ (перев. раптово й надовго). — Недок.
Словник синонімів української мови
затинатися —
ЗАТИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАГНУ́ТИСЯ і ЗАТЯ́ТИСЯ, тну́ся, тне́шся, док. 1. Зупинятися, перериваючи або припиняючи яку-небудь дію, розмову і т. ін.
Словник української мови в 11 томах