Орфографічний словник української мови

затинчивий

зати́нчивий

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. затинчивий — див. упертий  Словник синонімів Вусика
  2. затинчивий — Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. О. 1862. II. 33. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває. Волч. у.  Словник української мови Грінченка