Значення в інших словниках
-
затинчивий —
зати́нчивий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
затинчивий —
Зати́нчивий и зати́нчливий, -а, -е Не поддающійся, неуступчивый, упрямый. О, яка ж бо ти затинчива! Почастуй же нас, коли сама не хочеш. О. 1862. II. 33. Ну, це й колода затинчлива, — як от дитина буває. Волч. у.
Словник української мови Грінченка