затомість —
розм., рідко. Те саме, що замість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затомість —
Зато́мість, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
затомість —
ЗАТО́МІСТЬ, розм., рідко. Те саме, що за́мість. — Та ми таки Христю й одберемо од вас, — сміється Галя.. — Про мене… Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість, — одказує Грицько (Мирний, II, 1954, 255).
Словник української мови в 11 томах
затомість —
Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість. Мир. ХРВ. 352.
Словник української мови Грінченка