Значення в інших словниках
-
затон —
ЗАТОН – ЗАТОКА – ЗАВОДЬ Затон, -у. Затоплена водою частина річки, озера, що глибоко вдається в сушу; місце стоянки й ремонту річкових суден. Затока. Частина океану, моря, озера, річки, що вдається в сушу: Перська затока. Заводь, -і, ор. -ддю.
Літературне слововживання
-
затон —
ЗАТІН див. ЗАВОДОК.
Словник синонімів Караванського
-
затон —
-у, ч. 1》 Місце, затоплене водою річки, озера, що розлилися, або спокійна, тиха затока річки, озера. 2》 Спеціально захищене від течії й льодоходу місце або природна затока річки, пристосовані для ремонту чи зимової стоянки суден.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
затон —
ЗА́ВОДЬ (невелика тиха затока або мілке місце на річці, озері), ЗАТО́Н, ПОКА́Л діал. В тому місці, де обвалився берег, утворилась тиха заводь, затінена старезною вербою (П.
Словник синонімів української мови
-
затон —
ЗАТО́Н, у, ч. 1. Місце, затоплене водою річки, озера, що розлилися, або спокійна, тиха затока річки, озера. Та не йду шляхом, або стежками, а все манівцями. Все понад річкою, іноді через затони й бридьма, наче справді русалка (Барв., Опов..
Словник української мови в 11 томах
-
затон —
Затон, -ну м. Разливъ, вода затопившая землю. І хоч затони вод усю країну піймуть, не дійдуть до його, стоятиме на суші. К. Псал. 72. Настала ж провесень і воду скрізь пустило... По-над затонами зібралося село. К. Дз. 153. Ховавсь по пущах, нетрях і затонах. К. ЦН. 293.
Словник української мови Грінченка