затомість

ЗАТО́МІСТЬ, розм., рідко. Те саме, що за́мість.

— Та ми таки Христю й одберемо од вас, — сміється Галя.. — Про мене… Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість, — одказує Грицько (Мирний, II, 1954, 255).

Значення в інших словниках

1. затомість — зато́мість прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. затомість — див. замість  Словник синонімів Вусика
3. затомість — розм., рідко. Те саме, що замість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. затомість — Зато́мість, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. затомість — Зато́мість нар. Вмѣсто того. Хай вона й вам, тільки я собі Чіпку візьму затомість. Мир. ХРВ. 352.  Словник української мови Грінченка