затівати —
-аю, -аєш, недок., затіяти, -ію, -ієш, док., перех. і з інфін., розм. Починати здійснювати, влаштовувати і т. ін. що-небудь. || Задумувати, мати намір здійснити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
затівати —
ЗАДУ́МАТИ (прийти до думки, задуму щось зробити), ЗАМИ́СЛИТИ, НАДУ́МАТИ, ПОДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИСЯ, УМИ́СЛИТИ, ВИ́МИСЛИТИ, НАМИ́СЛИТИ розм., НАГАДА́ТИСЯ розм., ЗАТІ́ЯТИ розм., НАВРА́ТИТИСЯ розм., НАПОВРА́ТИТИСЯ діал., НАМІРКУВА́ТИСЯ діал.
Словник синонімів української мови
затівати —
ЗАТІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАТІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док.. перех. і з інфін… розм. Починати здійснювати, влаштовувати і т. ін. що-небудь. Хто з нас не був хлопчиком, ..хто не затівав бойовищ з лозинами, дерев’яними мечами, тугими луками? (Скл., Легенд.
Словник української мови в 11 томах
затівати —
Затіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. затіяти, -тію, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Ном. № 6576. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо. Чуб. V. 491.
Словник української мови Грінченка